В'язкість моторної оливи (SAE)

11.01.2015

Щоб заданий ресурс двигуна авто забезпечувався в повній мірі, необхідно правильно вибирати один із найважливіших елементів конструкції мотора - моторну оливу. Властивості оливи повинні відповідати конструктивним особливостям змащувальної системи. Олива має стійко переносити механічний, хімічний і термічний вплив, який здійснюють на неї поверхні охолоджуваних і змащуваних деталей автомобіля. Моторна олива запобігає активний розвиток корозії в системі змащення, збільшує зносостійкість двигуна в цілому. Серед безлічі критеріїв вибору моторної оливи (якість рідини, допуск виробників і т.д.) одним з найважливіших вважається в'язкість моторної оливи.

Існує градація олив по сезонному застосуванні:

літні;
зимові;
всесезонні.

Цей поділ існує тільки в технічній номенклатурі. На практиці частіше застосовуються всесезонні моторні оливи.

Загальноприйняте позначення в'язкості моторної оливи міститься в міжнародній класифікації SAE. Позначається цей параметр 5W30, де W (Winter) свідчить про те, що моторна олива може функціонувати при низьких температурних параметрах, а цифри вказують на приналежність рідини до того чи іншого класу в'язкості по сезонній градації. Цифри в параметрі в'язкості можуть коливатися від 0 до 60 з кроком в п'ять одиниць (0W, 5W, 10W). При цьому класифікація SAE розділяє всі моторні оливи на 6 літніх класів і 6 зимових. Цифра перед символом W показує зимовий параметр моторної оливи, це температурна межа нормального прокачування оливи в моторі в умовах низьких температур. Гранична температура показує, за яких умов насос двигуна готовий доставляти оливу в мастильну систему. Зимові моторні оливи позначаються ОW, 5W, 1ОW, 15W, 2ОW, 25W. Чим менше цифра, тим на більш низьку температуру розрахована моторна олива. Визначити максимально допустимий термальний показник, при якому олива буде безперебійно прокачуватися мотором, можна шляхом обчислення від заданого параметра числа 35. Серед автовласників даний метод визначення вважається найбільш правильним. Якщо відняти від першої цифри в'язкості оливи цей показник ми отримаємо мінімально допустиму температуру оливи, при якій масляний насос прокачає оливу під тиском в процесі холодного безпечного пуску і можливе провертання двигуна стартером.

Запуск двигуна взимку залежить від декількох аспектів:

конструкції паливної системи і двигуна;
технічного стану;
акумулятора;
якості використовуваного палива.

Паливо може і не спалахнути, але масляний фільтр буде працювати безперебійно, прокачувати оливу.

Серед автомобілістів замість коефіцієнта 35 поширена цифра 40. Це температура прокачуваності оливи масляним насосом. Це критична температура, при якій подача оливи насосом до вузлів тертя порушується або припиняється повністю. Різниця в 5°C (між 35 і 40) - це остання страховка для двигуна. Рівнятися на цифру 40 можна. Мінімальну температуру безпечного запуску двигуна варто отримувати за засобами вираховування коефіцієнта 35.

Літній параметр оливи позначається двома цифрами, розташованими після символу W. Літні класи в'язкості коливаються в діапазоні 10-60, з кроком в 10 одиниць. Часто даний параметр сприймають як максимально допустиму температуру повітря за бортом, при якій можлива експлуатація транспортного засобу. Наприклад, вважають, що олива з в'язкістю 5W30 розрахована на температуру не вище + 30°C, а олива 5W20 не вище 20°C. Це абсолютно неправильне твердження, оскільки літній параметр в'язкості оливи є умовним показником. Температура оливи в прогрітому двигуні більше 100°C і на даний параметр ніяк не впливає температура за бортом транспортного засобу. Літній параметр в'язкості оливи не залежить від температури повітря.

Як правильно підібрати оливу для авто, якої в'язкості і з якими параметрами, детально розписано в сервісній книжці до конкретної моделі транспортного засобу. Необхідно застосовувати моторну оливу тієї в'язкості, яка вказана в документі. Це правило повинне бути незмінним від першої і до останньої заміни оливи. Не зовсім точне твердження, що в старші автомобілі потрібно заливати більш густу оливу. Все залежить від особливостей двигуна, адже є ряд автомобілів, в які можна заливати тільки оливу певної в'язкості з особливими присадками. У такі двигуни оливи з підвищеною в'язкістю можна використовувати тільки для доливання. Це обумовлено конструктивними особливостями двигуна, в яких є довгі і тонкі канали змащення. Масляному насосу набагато складніше продавити густу оливу по таким каналам, внаслідок чого двигун буде працювати в умовах оливового голодування. Це негативно позначається на деталях двигуна, особливо взимку при запуску при низьких температурах повітря. Даний факт веде до підвищеного зношення деталей, що труться, зменшення моторесурсу.

У сервісних книжках, як правило, зазначено два види оливи з різною в'язкістю. З них і варто вибирати. Свідомо йти на загущення моторної оливи варто тільки після детального дослідження стану двигуна і консультації з фахівцями. В основному, необхідність в цьому виникає при потребі ремонту двигуна. Якщо немає можливості приступити до негайного капітального ремонту мотора, можна тимчасово відстрочити цю необхідність, шляхом застосування більш в'язкої оливи. Якщо двигун і всі пов'язані з ним системи в повному порядку, варто заливати оливу з характеристиками, перерахованими в сервісних книжках. Тип оливи рекомендують виробники двигунів, виходячи з оптимальних вимог до конкретних деталей системи подачі оливи і самого мотора.

Моторні оливи сучасного виробництва є всесезонними. Присутні на ринку види олив, по в'язкості підходять для експлуатації в умовах низьких і високих термальних показників.